Вітаю Вас Гість!
Середа, 18.10.2017, 04:51
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Мапа гостей

Календар

«  Жовтень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Важливо

Адреса нашого сайту змінилась, прошу заходити до нас за адресою bratkozak.com.ua

Наша кнопка

Випадкове фото

Останні статті

Погода

Українська рейтингова система Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Перший сніг у жовтні - зима настане через 40 днів

14 жовтня 2004 р.

- свято Покрови, день створення УПА і святкування Дня Українського козацтва усіма козацькими громадами України. Основні святкування відбуваються на о.Хортиця в Запарозській Січі, Батурині і уКиєві



6 жовтня 1655 р.

-Переможна битва під Городком. Остання з найбільших перемог козацтва на чолі з Богданом Хмельницьким армії Речі Посполитої;


6 жовтня 1813 р.

- участь 8 українських козацьких полків у битві під Лейпцигом, у якій наполеонівська армія отримала ще одну нищівну поразку (Росія, Прусія, Австрія, Швеція проти Франції, Польщі, Бельгії, Голландії, Італії; брало участь понад 500 тис. осіб з обох боків);

 

14 жовтня в Україні відзначається одне з найбільших шанованих свят – Покрова Пресвятої Богородиці, в народі його ще називають Третя Пречиста.

 

З тих давніх часів, це свято дуже вшановувалося у Київський Русі. Багато храмів було збудовано на його честь. А особливо свято Покрова шанувалося українськими козаками, тому що вони як воїни, що стояли на захисті віри християнської, були постійно в небезпеці. Але покладали свою надію на Бога і молилися до Богородиці, щоб вона захищала їх, покривала своїм покровом і визволяла від несподіваної смерті. Саме тому в усі козацькі часи головний храм в центрі січі був на честь Покрова Пресвятої Богородиці – свято вважалося престольним для козаків. Звідси виник і особливий, притаманний тільки Україні, вид ікони Покрова Пресвятої Богородиці – козацька Покрова. На ній Діва Марія зображена такою, що простирає свій покров, свій омофор над козаками, над гетьманами, над духовенством, які моляться і з надією звертають до неї свої погляди.

 

Для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.

 

Успадкувавши войовничість давніх русів, запорожці були водночас побожними, як і всі українці. Вільне козацтво глибоко шанувало Покрову. Нащадки напасників, від яких вона врятувала у храмі мирних людей, волею Всевишнього стають ревними захисниками віри християнської, сповідальниками культу Покрови Пресвятої Богородиці! На її славу завжди влаштовували церкву в самій Січі. Під Покровою Божої Матері запорожці не боялися ні вражого вогню, ані грізної стихії.

 

14 жовтня 1942 р.

- створення Української повстанської армії (УПА) як організованої національної військової сили;

- створення С.Качинським (Остапом), членом ОУН-Б "Першої сотні УПА” під командуванням поручика І.Перегійняка, яка складалася в основному з поліщуків;

 

14 жовтня 1990 р.

- відбувся Всеукраїнський козацький з’їзд в червоному корпусі Київського Державного університету імені Тараса Шевченка. Головним омаманом Українського козацтва було обрано Олексу Посинку;

 

16 жовтня 1917 р.

- відбувся з’їзд Вільного козацтва у м.Чигирині на Черкащині, на якому були присутні 2 тис. делегатів, які представляли 60 тис.  організованих вільних козаків України й Кубані (на з’їзді було обрано Генеральну Раду з 12 осіб та отамана – командира 1-го Українського корпусу генерала Павла Скоропадського);

 

16 жовтня 1918 р.

- гетьманським Універсалом відновлено козацтво на Україні;

 

24 жовтня 1656 р.

- підписання у Вільні московсько-польського перемир’я (уряд московського царя Олексія Михайловича, наляканий воєнними успіхами шведських військ у Польщі, пішов на зраду України і грубе порушення договору 1654 року, московський цар передав Б.Хмельницькому через бояр суворе попередження, що буде "оружием защищать Польшу как бы и собственное отечество” і вимагав припинити воєнні дії);

 

27 жовтня 1659 р.

- підписання Переяславських статей – угода між Юрієм Хмельницьким і московським урядом, якою регулювалося правове та політичне становище козацької України у складі Московської держави: гетьманові заборонялося брати участь у міжнародних справах, московські війська розташовувалися в усіх найбільших містах України (Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Умані, Брацлаві), їх фінансове та матеріальне забезпечення здійснювалося за рахунок місцевого населення, козакам заборонялося вести війну, обирати гетьманів, генеральну старшину і полковників без згоди Москви; Митрополит Київський підпорядковувався Московському патріархові (Україна втратила незалежність і перетворилася в автономну частину Московії);

 

жовтень 1707 р.

- початок московсько-козацької війни на Дону та в Україні під проводом отамана Кондратія Булавіна (з 1708 року – військового отамана Великого Війська Донського). Причина війни – намагання царського уряду Петра I захопити козацькі землі та встановити на них московські порядки; повстання підтримали запорозькі козаки;

 

жовтень 1854 р.

- початок 349-денної оборони Севастополя (в обороні міста у складі гарнізону брали участь українські полки: Чернігівський, Волинський, Полтавський, Український, Житомирський, Подільський, Галицький, два курені  Чорноморського козацького війська, козаки Азовського та Донського козацьких військ);