Вітаю Вас Гість!
Вівторок, 26.09.2017, 03:02
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Мапа гостей

Календар

«  Червень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930

Важливо

Адреса нашого сайту змінилась, прошу заходити до нас за адресою bratkozak.com.ua

Наша кнопка

Випадкове фото

Останні статті

Погода

Українська рейтингова система Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Головна » 2011 » Червень » 10 » 10 червня 2011 року у Києві відбудеться урочиста академія присвячена 120-річчю від дня народження Євгена Коновальця
00:15
10 червня 2011 року у Києві відбудеться урочиста академія присвячена 120-річчю від дня народження Євгена Коновальця
Коновалець

Коновалець Євген (14.06.1891-23.05.1938) полковник Армії УНР, народився у с. Зашків Львівського повіту (тепер Жовківського р-ну Львівської обл.). У 1901-1909 рр. навчався в Академічній гімназії у м. Львові. З 1909 р. вивчав юриспруденцію (право) на юридичному факультеті Львівського університету. З студентських років вів активну громадсько-політичну діяльність. У 1912 р. став секретарем львівської філії "Просвіти", тісно співпрацював з друкованим органом організації місячником "Письмо з Просвіти", був членом "Академічної громади", з 1913 р. як один з лідерів українського студентського руху був обраний до складу головної управи Українського Студентського Союзу, де належав до національно-демократичної секції. Незабаром став членом Української Національно-Демократичної Партії. У 1913 р. як представник від студентства входив до "Тіснішого народного комітету" УНДП (голова К.Левицький), на засіданнях якого провідні галицькі політики обговорювали і приймали рішення з найактуальніших питань українського політичного життя в Австро-Угорщині.

На початку Першої світової війни (02.08.1914 р.) був мобілізований до Австрійської армії (19 полк Крайової оборони м. Львова). У червні 1915 р. під час боїв на Маківці потрапив у російський полон. У 1915 – на початку 1916 рр. перебував у таборі для військовополонених у Чорному Яру (між містами Царицином і Астраханню), а з кінця 1916 р. – у таборі в м. Царицині (тепер Волгоград). Після Лютневої революції 1917 р. разом з галицькими старшинами з табору в Дубовці (неподалік м. Царицина) А.Мельником, І.Чмолою, Р.Сушком, В.Кучабським, ф. Черником розгорнув широку організаційну і пропагандистську роботу серед полонених-українців.

У вересні 1917 р. втік з табору та добрався до м. Києва, де увійшов до складу в організаційній групі по формуванню Галицько-Буковинського Куреня Січових Стрільців, з січня 1918 р. після проведення реорганізації Галицько-Буковинського Куреня Січових Стрільців його було обрано командиром Куреня Січових Стрільців. У кінці січня – на початку лютого 1918 р. частини Січових Стрільців відзначились у ході придушення антидержавного заколоту в м. Києві та в боях проти більшовицьких військ на підступах до міста. У період діяльності Української Центральної Ради Січові Стрільці фактично виконували функції охорони Уряду. 1-2 березня 1918 р. стрілецькі частини під його командуванням спільно з Запорозьким корпусом та Гайдамацьким Кошем Слобідської України звільнили від більшовиків м. Київ. З грудня 1918 р. командир Осадного корпусу Січових Стрільців Армії УНР, з липня 1919 р. отаман Групи Січових Стрільців Армії УНР.

З приходом до влади гетьмана П.Скоропадського полк Січових Стрільців 01.05.1918 на вимогу німецького командування було роззброєно і розформовано. Коновалець, залишившись у м. Києві, разом з кількома старшинами здійснював організаційні заходи по створенню нової стрілецької частини. У кінці серпня 1918 р. отримав від гетьмана дозвіл на формування Окремого Загону Січових Стрільців з розташуванням у м. Білій Церкві. На початку листопада 1918 р. вів переговори з гетьманом про умови надання національно-демократичними силами (у т. ч. Січовими Стрільцями) підтримки гетьманському уряду та наголошував на недопустимості укладення федеративного союзу з Росією.

Січові Стрільці

У листопаді 1918 р. Січові Стрільці під його командуванням підтримали Директорію УНР у повстанні проти влади П.Скоропадського. У 1818-1919 рр. командував дивізією, корпусом і групою Січових Стрільців під час бойових операцій проти більшовицьких і денікінських військ.

У листопаді 1919 р. потрапив у польський табір для військовополонених у м. Луцьку, весною 1920 р., звільнившись з ув'язнення, перебрався в Чехословаччину. Намагався у "порозумінні з С.Петлюрою організувати з колишніх бійців УГА і українських полонених з таборів у Італії військове формування та робив спроби організувати збройне підпілля на окупованих українських землях.

Поразка національно-визвольних змагань 1917-21 та чотирьохстороння окупація України, спонукали Коновальця до пошуку нових методів боротьби за незалежність України. В цих обставинах в липні 1920 р. Коновалець здійснює заходи по створенню принципово нової організації, яка б в умовах підпілля могла ефективно боротися проти окупаційних режимів. У серпні 1920 р. за безпосередньою його участю було створено Українську Військову Організацію. 20.7.1921 повернувся до м. Львова і очолив Начальну Команду УВО. Був співорганізатором Другого Зимового походу Армії УНР. З грудня 1922 жив в еміграції у Чехословаччині, Німеччині, Швейцарії та Італії. У листопаді 1927 р. за його ініціативою на одній з нарад УВО було вирішено створити єдину революційно-політичну організацію, діяльність якої ґрунтувалася б на націоналістичній ідеології та поширювалась на всі українські землі. 28.1-3.2.1929 на Першому Конгресі Українських Націоналістів у м. Відні було створено Організацію Українських Націоналістів, головою проводу якої було обрано Коновальця. У кінці 1920-на на початку 30-х рр., організаційно зміцнивши УВО і ОУН, встановив контакти з політичними колами Німеччини, Великобританії, Литви, Іспанії, Італії та організував українські політично інформаційні служби в багатьох політичних центрах Європи, залучив до співпраці з ОУН широкі кола української еміграції. Здійснив ряд заходів внаслідок яких були створені осередки ОУН або споріднених організацій в Франції, Бельгії, Канаді. За його безпосередньою участю в Америці були засновані Громади Українських Стрільців, що поклали початок Організації Державного Відродження України в США і Українському Національному Об'єднанню в Канаді. З метою підготовки до майбутньої збройної боротьби за незалежність України за його дорученням було сформовано військовий штаб та укомплектовано школи по підготовці старшинських кадрів для Української армії в Польщі, Чехословаччині, Австрії. Діяльність Коновальця по розбудові ОУН, яка користувалась всезростаючою підтримкою української молоді, намагання поставити українське питання у Лізі Націй та постійні заходи по налагодженню націоналістичного підпілля в УСРР, викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в м. Москві. 25.5.1938 Коновалець був вбитий у м. Роттердамі (Голландія) вибуховим пристроєм, переданим йому агентом радянських спецслужб Судоплатовим. Похований на кладовищі Кросвік у м. Роттердамі.

 

 

Категорія: Політика | Переглядів: 685 | Додав: OLOL | Теги: урочиста академія, Коновалець, Січові Стрільці, Євген Коновалець | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar