Вітаю Вас Гість!
Четвер, 25.05.2017, 00:19
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Мапа гостей

Календар

«  Травень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031

Важливо

Адреса нашого сайту змінилась, прошу заходити до нас за адресою bratkozak.com.ua

Наша кнопка

Випадкове фото

Останні статті

Погода

Українська рейтингова система Український рейтинг TOP.TOPUA.NET
Головна » 2016 » Травень » 12 » Волонтерська місія в Донбас
22:34
Волонтерська місія в Донбас

З шостого по десяте травня 2016р. ми, група небайдужих львів’ян, відгукнувшись на заклик кількох активісток із патріотичної громадської організації «Бахмут український», відвідали наших воїнів на Донецькому фронті. Ініціатором та натхненником акції у Львові стала п.Любов Орлевич. Адже її син лікар Олег більше року служив у Львівській добровольчій медичній роті, що власне дислокувалася у місті Артемівськ , який гордо повернув собі свою історичну назву Бахмут. Саме патріотична постава львівських медиків, та їх потяг до громадської праці, піднесли на новий рівень національний дух, а відтак і культурно – просвітню роботу місцевої інтелігенції. Так вони вийшли і на нас львів’ян.

Основну частину матеріального забезпечення поїздки, а саме – автобус, паливо,чимало книг, та інших подарунків з власної ініціативи забезпечив Львівський торговельно – економічний університет. Хрещеним батьком організації поїздки став проректор, професор Степан Гелей. Університет також дав можливість поїхати на Схід і своїй славній капелі бандуристок «Галичанка». У підготовці поїздки взяли участь активісти Львівської обласної організації Всеукраїнського об’єднання ветеранів. Збирали відповідну українську літературу, передали свої журнали, а також деякі кошти. Капелан Прикарпатської Січі та Львівського Козацького Стрілецького Братства о.Михайло Нискогуз передав чимало чудових календарів, образків, хрестиків, а також національних прапорів з девізом «Бог і Україна-понад усе!».

 

 

Нашою головною метою було проведення ідейно-виховної та культурно-просвітньої роботи з військовими. Ця наша місія була повністю виконана на Донеччині лише завдяки умілій праці місцевих активістів. Ми не втратили жодної дорогої хвилини спілкувань із нашими військовими, а також з патріотичною місцевою інтелігенцією. Особливого захоплення та подяки заслуговують такі бахмутці як кандидат педагогічних наук п.Вікторія Бак та її подруга і соратниця п.Віра, які стали нашими ангелами-хоронителями.

 

 

Учасники акції провели ряд невимушених зустрічей і бесід, виступили з доповідями-презентаціями, дали декілька концертів. Спілкувались таким чином із підрозділами Бердичівської артилерійської бригади, Бахмутської мотопіхотної бригади, окремого мотопіхотного батальйону, спецпризначенцями. В історико-патріотичному блоці працювали історик та культуролог Всеволод Іськів, політолог Степан Рутар, та економіст Марія Флейчук. Майстри художнього слова поет та історик Петро Шкраб’юк, і голова Львівської організації Спілки письменників Ігор Гургула достукувались до сердець слухачів поетичним словом. Усім нашим львівським колективом в центральному бахмутському парку культури і відпочинку провели великий лекційно-концертний захід. З яким захопленням як військові, так і цивільні люди сприймали прекрасно виконані українські народні та авторські пісні, але здавалось що лемківські наспіви були особливо неперевершеними.

 

 

Цікавим і взаємно корисним став дискусійний круглий стіл місцевих інтелектуалів, громадських діячів та освітян проведений в офісі ГО «Бахмут Український». Справжнє державницьке мислення ми побачили у керівника цієї патріотичної громадської структури Сергія Гончарова, її організаційного промотора і берегині Світлани Кравченко. Українську книгу, пресу та слово потужно пропагує в своєму прекрасному «Домі книги» неповторний Володимир Дериведмідь. Наша освітянська інтелігенція з сусіднього до Бахмута міста Костянтинівки – директор ЗОШ №1 Олександр Мережко, голова батьківського комітету школи Оксана Роменська та відомий публіцист Емілія Фролова гідно, та на високому професійному і патріотичному рівні ведуть невпинну боротьбу за розвиток україномовної опорної школи в Костянтинівці. Там діє всього 4 україномовні школи, та 10 російськомовних. З боку львів’ян в дискусії взяли участь П.Шкраб’юк, В.Іськів, С.Рутар, та наш журналіст С.Лащенко. Природньо що основними питаннями обговорення були проблеми розвитку українського шкільництва на Донбасі, питання налагодження політико-виховної та психологічної роботи у військах, розвиток завдань та інституцій українського громадянського суспільства, посилення контактів між громадськими формуваннями та державними органами, налагодження більш регулярних контактів із патріотичним Львовом та ін. Спілкування з активістами Бахмута і Костянтинівки залишили незабутні враження.

 

 

Найсильніший емоційний заряд я особисто отримав на блокпостах Збройних Сил України другої лінії оборони, на яких мені пощастило виступати та спілкуватись із нашими, як правило поважними та досвідченими воїнами. Це було на лінії Попасна-Троїцьке-Курахове… Я побачив сильних духом синів свого народу, готових до подальшої боротьби за свою Україну, аж до перемоги. Як і українці на недавньому Майдані, вони нагадували справедливих Воїнів Світла. Тільки великий жаль викликали їх старе озброєння, та не менш стара техніка. А вже пройшло два роки війни…

Щодо спілкування з різними простими людьми Донбасу, то не можна не зауважити що громадяни тут досить витримані та ввічливі. Правда, далеко не всі живуть з вірою у перемогу українського світу, але більшість здається добре усвідомлює що їхнє успішне майбутнє можливе тільки з Україною. А на Імперію Зла все більше починають дивитися не із страхом, чи якоюсь совковою ностальгією, а з відторгненням.

 

 

На зворотній дорозі нам вдалось (знову ж завдяки пп.Вікторії та Вірі) ,заїхати та оглянути перлину Донбасу – Святогорську лавру, що біля Слов’янська. Як же вона за останніх 25 літ погарнішала! А проїжджаючи через Полтаву, ми не могли не оглянути новоспоруджений пам’ятник Гетьману Івану Мазепі. Достойному державникові – гідний монумент. Впродовж дороги назад наш жіночий мистецький склад виспівував рідних та милих серцю пісень. Від почуття виконаного з честю свого громадянського обов’язку у всіх був піднесений настрій. А експедиційний академічний П.Шкраб’юк ще й утнув гумористичний панегірик всім учасникам цієї волонтерської місії. Слава Україні! Героям слава!

 

Всеволод Іськів,травень 2016р.

Переглядів: 371 | Додав: Соломія | Теги: Артемівськ, Бахмут, волонтерська місія | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar