Вітаю Вас Гість!
Вівторок, 23.05.2017, 02:17
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Мапа гостей

Важливо

Адреса нашого сайту змінилась, прошу заходити до нас за адресою bratkozak.com.ua

Наша кнопка

Випадкове фото

Останні статті

Погода

Українська рейтингова система Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Каталог статей

Головна » Статті » Чорні Запорожці

Сміливі завжди мають щастя
Фрагмент споминів Петра Дяченка про те, як навесні 1919 року чорношличники пробиралися через Румунію в Галичину.


Від дня арешту полковника Болобочана наш полк не діставав грошей, прийшлося жити за рахунок селян, та з того, що здобули на більшовиках.

Треба було зробити більші запаси фуражу та проса, щоб не забракло в дорозі, як заладуємося в вагони. Полкова каса була майже пуста. Довелося зичити гроші у козаків... Наказав я зробити збірку 1-ї і 2-ї сотень, що свого часу билися з Махновцями. Вистроїлись, маючи свої сідла перед собою. Короткий перегляд подушок і в`юків, і полкова скарбниця збагатилась, а козаки тільки чухали потилиці.

Нарешті підставили вагони, в які ми погрузились але паротягів не булою Мішок цукру - і знайшлись також паротяги. Майже всю дорогу прийшлось солодити, щоб їхати далі. В Чернівцях була спроба обеззброїти полк, що мала виконати Румунська піхотна сотня, і який же сором, у лаптях. Командир компанії гостро взявся за нас, наробив крик на все місто. Через перекладача я проводив з ним розмову в жартівливому тоні, але Румун, як видно, на жартах не знався, бо дав ним 5 хвилин часу на приготування до віддачі зброї, після яких його солдати силою відберуть її у нас.

Він уже обеззброював нашу піхоту. Тоді, знову жартом, запитав я Румуна, чи його вже хто обеззброював? Румун знову на крик, що вже минуло 5 хвилин, а зброї не виносять. Я потішив його що зараз винесуть...

На мій знак сурмач заграв "Сполох", і з вагонів вискочили козаки із рушницями, готовими до стрілу, окружили лапотників. Із вагонів виглядали наші тяжкі кулемети, теж готові до стрілу. Бідний командир сотні цілковито розгубився і вже без крику просив, щоб не робити йому кривди, бо пропала його кар'єра. Надїхав і сотник Божко з другим ешелоном, якому я ще раз наказав, щоб їхав у повному поготівлі.

Нарешті Заліщики. Велике було наше здивування, коли ми там дізнались, що весь Запорізький корпус здав зброю і був пограбований Румунами. Виходило що тільки ми Чорношличники, не здали зброї і майже нормально відбули подорож. Сміливі завжди мають щастя.



Читати по темі ще:
Генерал Петро Дяченко: вояк чотирьох армій
Дума про козака Болобочана
Програма № 32, присвячена Першому Зимовому походу армії УНР
В гостях у Чорношличників
ГЕНЕРАЛ ПЕТРО ДЯЧЕНКО - БОЙОВИЙ ОРЕЛ УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА
Петро Дяченко, отаман Чорних запорожців чатина перша
Петро Дяченко, отаман Чорних запорожців частина друга






Джерело: http://газета "Незборима Нація" квітень 2010 Число 4 (290)
Категорія: Чорні Запорожці | Додав: Соломія (26.04.2010) | Автор: Петро Дяченко
Переглядів: 3166 | Теги: Петро Дяченко, Дяченко., козаки, козак, Чорні Запорожці, козацькі заходи, Чорношличники
Всього коментарів: 0
avatar