Вітаю Вас Гість!
Середа, 26.07.2017, 23:32
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Мапа гостей

Важливо

Адреса нашого сайту змінилась, прошу заходити до нас за адресою bratkozak.com.ua

Наша кнопка

Випадкове фото

Останні статті

Погода

Українська рейтингова система Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Каталог статей

Головна » Статті » Історична зброя

Конструкція шаблі
Розглянемо конструкцію шаблі, використавши розробки відомих іноземних та вітчизняних фахівців.

Шабля
складається (рис. 2) з двох головних частин - кривого клинка (1) та ефеса (2). Клинок має дві бічні площини - зовнішню і внутрішню (5) та сторони - верхню й нижню (6). Клинок завжди однолезовий, лезо на вигнутій частині (6). Площина поперечного перерізу клинка, якою він сполучається з ефесом, називається п'ятою (7). На клинку виділяються зони - неробоча (3), що прилягає до п'яти і пра­вить за важіль для робочої частини, та кінцева - робоча зона (4) (остання 1/5 - 1/3 від вістря); тут обух і доли зазвичай сходять нанівець, поперечний переріз клинка набуває оваль­ної форми. У робочій частині розміщується центр ваги клин­ка. Відома фахівець з історії кавказької та турецької зброї Е.Г. Аствацатурян зазначає, що саме це становить одну з основних ознак викривленого клинка: центр ваги містить­ся не біля ефеса (як у прямого), а в робочій частині й збігаєть­ся із центром удару. Остання 1/5 - 1/3 довжини клинка (виміряна від вістря) може бути дволезовою (із зустрічним загостренням) та розширюватись, утворюючи в такому ви­падку перо (8). Якщо ж перехід до пера має вигляд різкого уступу, то вважають, що клинок закінчується єлманню (9). На бічних площинах частини клинків нанесено повздовжні борозни - доли (10), призначе­ні для зменшення ваги конструкції та підвищення міцності клинка. Дуже вузькі доли, вишліфувані різцем у тілі клин­ка, називаються борозенками. Якщо вздовж клинка нанесено кілька дол або борозенок, між ними утворюються реберця (11). Реберця, що виступають над бічною площиною, називаються гранями. Задня (увігнута) тупа сторона клинка називається обухом (12). Ближче до обуха, клинок ширшає в перерізі й завершується спинкою клинка (14) - кількаміліметровою площадкою, протилежною лезу, яка тягнеться від п'яти до вістря. Вістрям (13) називається загострений кінець клинка (точка сполучення леза та обуха), призначений для завдавання колольних ударів. Незначну частину клинка біля п'яти часто залишали незагостреною. Це - рікасо (35).


(щоб роздивитись малюнок натисніть на нього)

Продовження клинка за п'яту, під руків'я, має назву хвостової частини, або хвостовика. На ньому монтуються елементи ефеса.

Ефес складається з трьох основних частин: руків'я (15), гарди (16) та верхів'я (17). Руків'я - несуча частина рубально-колольної зброї, призначена для того, щоб тримати зброю при фехтуванні. Руків'я монтували на хвостовику клинка з двох дерев'яних або рогових пластин - щічок, закріплюючи їх заклепками. Верхів'я (головка) - верхня частина ефеса, необхідна для його скріплення, обмежувач, що запобігає втраті зброї при фехтуванні та підвищує надійність обхвату руків'я кистю. Металеве окуття, що є продовженням головки й покриває частину руків'я, називається каптурцем (25) і зустрічається переважно в конструкції однолезової зброї.

Гардою
називають сукупність захисних елементів ефеса (16). Ефес, у якому гарда захищає кисть тільки з боку клинка, належить до типу відкритого (22). У напівзакритому ефесі гарда частково охоплює кисть, підсилюючи захист, проте не сполучається з верхів'ям (23). Якщо ж захисні елементи сполучаються з головкою чи доторкаються до неї, утворюючи надійніший захист, то ефес вважається закритого типу (24).

Гарда може складатися з таких елементів: хрестовини (18), кільйону, або половини хрестовини (37), дужок (19), щита (20), чашки (26), перехрестя (21) і, відповідно, мати різну конструкцію.

Піхви
становлять обов'язкову частину шабельного комплекту, являючи собою спорядження для зберігання та носіння шаблі. Обкладку піхов виготовляють, як правило, з дерева, обтягуючи шкірою, сап'яном чи оксамитом. Частиною конструкції піхов є металева оправа. Остання зазвичай складається з устя (31), яке захищає верхню частину піхов від пошкодження зверху, наконечника (32), іноді підсиленого гребінцем, що захищає піхви від пошкоджень знизу, та кількох обоймиць (33) з кільцями (34), у які просмикуються ремені портупеї. Остання становить систему ременів, призначених для підвішування та носіння зброї.


Володимир Перчук ГАРМАТНИЙ

Читати по темі:
Козацька шабля

Категорія: Історична зброя | Додав: Володя_Гарматний (29.03.2011) | Автор: Володимир Перчук
Переглядів: 4341 | Коментарі: 2 | Теги: гарда, єфес, Клинок, Вістря, обух, єлманна, шабля, пята, Перо, козацька шабля
Всього коментарів: 2
avatar
1
Цінна інформація. А можливо надати додатково і розміри.
avatar
2
підготуємо матеріал і доповнимо.
avatar