Вітаю Вас Гість!
Вівторок, 26.09.2017, 17:15
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Мапа гостей

Важливо

Адреса нашого сайту змінилась, прошу заходити до нас за адресою bratkozak.com.ua

Наша кнопка

Випадкове фото

Останні статті

Погода

Українська рейтингова система Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Каталог статей

Головна » Статті » Історична зброя

Слов’янська зброя краща за дамаську сталь
"Яр-туре Всеволоде!
Стоїш на обороні,
Прискаєш на військо стрілами,
Гримиш об шоломи мечами харалужними.
Куди тур поскочить,
Своїм золотим шоломом світячи,
Там лежать погані голови половецькі.
Поскипані шаблями гартованими
Шоломи оварські
Від тебе, яр-туре Всеволоде!"
Уривок. Володимир Свідзінський. Слово про похід Ігорів, Ігоря, сина Святослава, внука Олега.
Подається за першодруком у «Літературному журналі», 1938, № 5, стор. 95 — 110.




У Корецькому районі на Рівненщині, в межиріччі річок Случ і Горинь лежить село Харалуг. Припущення, що „мечі і списи харалужі” згадувані у Слові о полку Ігоревім”, кувалися саме тут, було висловлено ще в 1966 році львівським професором Савкою.

Існує кілька версій походження незвичайного топоніму назви села: „хара” – гора, „харва” – сітка, тюркська лайка „харалґана” (щось на кшталт „трясця його матері”), бо є припущення, що на поліських руднях працювали невільники-половці. Та більш імовірним тлумаченням слова Харлуг є сонячне поле, від „хоро” – коло-сонце.

Річка, що тече повз село, на карті позначена як Вороб’ївка, хоча насправді зветься Рудка. Місцеві мешканці розповідають, що і річище і канали в давнину виблискували на сонці металевим сяйвом: осад заліззя сягав 40 сантиметрів. Щойно має розпочатися гроза, як тут в’ються чайки, а блискавки до цього місця притягуються, наче магнітом!

У російських спеціалізованих виданнях з’явилося повідомлення про відкриття „хоролугу” – бойової криниці давніх слов’ян, що використовували нікелевмісний метал надсучасного класу. Секрет його виготовлення був відомий лише слов’янам-русинам, та згодом його міцно забули.

Вчитель історії Харлузької школи Ігор Пантелійович Кирильчук показує чималий шмат чавуну датований 10-м століттям, який за тисячу років тільки ледь покрився іржею: „Ось вона, криниця харалужа! Цей матеріал досліджували у лабораторії геохімії і фізики мінералів НАН України, де визначили його високу якість. Цікаво, що у Криворізькому басейні руда містить лише 30% заліза, а наша – 45%! Древні домниці, у яких варилася криця харалужна, простяглися вздовж річки Рудки майже на 10 кілометрів”.

Ігор Пантелійович дістає із шафки уламок мінералу, який принесли до школи діти: „Це сульфітна руда, що містить високий відсоток міді і ще вісім компонентів корисних копалин, - такий висновок рівненських геологів”.

У візантійських, європейських, арабських хроніках  VIII – X століть є згадки про слов’янську зброю, що була кращою за дамаську сталь. З харалузькими мечами і списами наші прабатьки громили і половців, і хозар, і татар…

Металургійне виробництво X – XIII століть, розташоване не менш як на кількох десятках гектарів, нині залишається унікальною, проте ніким не дослідженою пам’яткою Європи. Це був чи не найбільший металургійний центр середньовічного світу, знаний ще за часів Римської імперії! Тут постійно знаходять залишки давнього ливарного виробництва, рештки прадавніх домниць, шкалу і брил „прокатного” чавуну. Селяни виорювали металеві плити завбільшки зі шкільну парту. По сусідству, у Великих Межиричах, знайдено римські монети ІІ століття і залишки поселення доби ранньої бронзи, а в селі Самостріли – поховання римського воїна. У 1917 році в урочищі Кут поблизу Харалуга археологами було виявлено поселення доби раннього заліза, віднайдено кам`яні підвалини споруд третього тисячоліття до нової ери! На рештки таємничих фундаментів часто натрапляли місцеві мешканці.

В Харалузі була унікальна музейна колекція експонатів, яка кудись щезла! Ще за радянських часів у Харалузі постійними гостями були геологи, які віднайшли поблизу села і поклади заліза, і кам’яного вугілля, і бурштинову жилу! Втім результати досліджень було засекречено у Білокам’яній.

Поклади руди у цій місцині знаходяться на невеликій глибині – від 200 до 700 см, у вигляді лінзоподібних шарів. Руда містить більш як 40% заліза, 8% марганцю, титан, нікель, кобальт, відсутні сірка і фосфор. Тобто можна отримувати леговану марганцеву сталь, що, зрештою і робили наші предки, випередивши час на триста років!

Олександр СІНКЕВИЧ


Джерело: http://Газета "Рада Козацька" №17-20 (36) вересень-жовтень 2010 р.
Категорія: Історична зброя | Додав: Соломія (06.02.2011) | Автор: Олександр СІНКЕВИЧ
Переглядів: 1268 | Теги: мечі і списи харалужні, залізо, домниця, руда, чавун, нікелевмісний метал, Харалуг, Рудка
Всього коментарів: 0
avatar