Вітаю Вас Гість!
Четвер, 27.04.2017, 19:40
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Мапа гостей

Важливо

Адреса нашого сайту змінилась, прошу заходити до нас за адресою bratkozak.com.ua

Наша кнопка

Випадкове фото

Останні статті

Погода

Українська рейтингова система Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Каталог статей

Головна » Статті » Національна ідея

До дня Конституції України

Виступ на загальних зборах Львівського відділення

Українського Державного геологорозвідувального Інституту ,

присвяченій 14-річниці Конституції України     

 

Шановні колеги, пані та панове!

У переддень 14-річниці прийняття Конституції України дозвольте мені у тезисній формі виголосити такі позиції:

1. Загальні положення Конституції України, яка прийнята 28 червня 1996 р. та її основні позитивні моменти.

2. Спроби Президента України Леоніда Кучми до встановлення чіткої президентської вертикалі влади.

3.  Конституційні зміни 2004 р. після Помаранчевого мирного спротиву українського народу та роль Президента України Віктора Ющенка у встановленні демократичних засад.

4. Підрив конституційного ладу в Україні в 2010 р.після легімитивного приходу до влади Президента України Віктора Януковича та його команди.


Першу частину свого виступу, яка  21 червня  2010 р.появилась у Інтернеті (автор юрист Юлія Сплавська)  я,  з Вашого дозволу, зачитаю:


Відразу після здобуття Україною незалежності постало питання про прийняття Основного Закону, який закріпив би якісно нові зміни у державі та суспільстві. Конституційний процес проходив з великими труднощами і тривав п'ять років. Україна останньою з республік колишнього Радянського Союзу прийняла свою Конституцію. Це сталося 28 червня 1996 р. Батьком Конституції – доповідачем ,який понад 10 годин стояв за трибуною Верховної Ради України, був трагічно загиблий в минулому році Микола Сирота.


У розділі І Конституції Україну визначено як суверенну і незалежну, демократичну, соціальну, правову державу, тобто державу, яка за своїми суттєвими ознаками належить до співдружності держав так званого «відкритого суспільства», гуманістичного за своєю спрямованістю.


Демократичну суть Української держави закріплює й конкретизує стаття 5 Конституції. Вона проголошує, що Україна за формою правління є республікою, закріплює принцип народовладдя.


Демократизм форм правління в Україні визначається й тим, що державна влада здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову і виключно у межах повноважень, закріплених Конституцією та чинним законодавством за державними органами, що належать до зазначених гілок державної влади.


Важливою ознакою демократії є також розвиток в Україні місцевого самоврядування як недержавної форми участі місцевого населення (територіальних громад сіл, селищ та міст) у вирішенні питань місцевого значення, що регулюється спеціальним законом про місцеве самоврядування.


Важливим з точки зору утвердження у країні демократичного режиму є закріплення в Конституції принципу політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності суспільного життя. Зазначається, що жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов'язкова, захищатися цензурою, яка забороняється. Держава гарантує свободу політичної діяльності. Заборона політичної діяльності можлива лише у тих випадках, коли вона загрожує національній безпеці, громадському порядку, пов'язана з формуванням та існуванням непередбачених законом військових та інших збройних формувань.


Україна є соціальною державою. У статті 3 Конституції сформульовано принцип, за яким: "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю... Держава відповідає перед людиною за свою діяльність".


Ці вихідні положення конкретизуються і в інших конституційних нормах, які становлять загальні засади Конституції. Передусім закріплюються найсприятливіші для населення принципи мовної політики держави, у тому числі для національних менпшн; положення, що визначають гуманістичну спрямованість розвитку української нації, її самобутності та культури, а також усіх народів і національних меншин. Соціальний характер Української держави визначає і конституційне регулювання питань, пов'язаних з використанням власності і захистом усіх суб'єктів права власності, закріплення принципу соціальної спрямованості економіки, рівності перед законом усіх суб'єктів права власності, гаранутвання екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, а також здійснення інших соціально значущих заходів.


У Загальних засадах Конституції закріплено характеристику України як правової держави. Стаття 8 проголошує принцип верховенства права і звертає увагу на його дієвість. У цій та інших статтях закріплено принципові положення, що є невід'ємними ознаками правової держави: найвища юридична сила Конституції; обов'язковість відповідності їй усіх інших нормативно-правових актів, що видаються в Україні; пряма дія норм Конституції; можливість, безпосередньо посилаючись на відповідні її норми, захищати свої права в суді; закріплення принципів, за якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством; державні й самоврядні органи та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.


Серед інших принципово важливих настанов, що містяться у загальних засадах Конституції України, — визначення України як унітарної держави, територія якої є цілісною і недоторканною; встановлення єдиного громадянства; визнання за відповідних умов чинних міжнародних договорів частиною національного законодавства тощо.


Однією з головних ознак правової держави є встановлений Конституцією порядок регулювання, захисту і практичного здійснення прав та свобод людини і громадянина.


Як суб'єкт міжнародного права, одна із засновниць ООН, Україна проводить активну роботу, спрямовану на використання не тільки національних, а й міжнародних інститутів захисту прав людини. Конституція гарантує кожному громадянинові право після використання всіх національних засобів захисту прав і свобод звертатися за захистом до відповідних міжнародних судових установ або до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасницею яких є Україна.


Як слідує з основних положень Конституції України 1996 р., вона була як казка, яка чарівна Українська Берегиня, що мала забезпечити права та обов’язки громадян України і була логічним продовженням першої у світі Конституції Пилипа Орлика та  Конституції Української Народної Республіки.


Але основні підводні камені нашої Конституції ховались у перехідних положеннях та не заповненні її положень Законами України.


Леонід Кучма почав зсувати парламентсько-президенську модель правління у бік президентської. Появились представники Президента (або як їх в народі називали губернаторами) у областях і в районах, а при них заступники, начальники управлінь з відповідними чиновницьким наповненням. У Міністерствах створили інститут державних секретарів та структур, що забезпечують їх роботу. До позитиву Президента Кучми треба віднести те, що він зміг встановити противаги між міцніючим за його каденції олігархічними кланами, які стали практично повними володарями багатств, набутих українським народом.


Така структура із-за своєї природи почала топтати елементарні права громадян. Почались політичні переслідування, вбивства журналістів, "темними” у засобах інформації і тому подібне.


Вже по закінченню другої каденції президентства Кучми у народних низах, громадянських структурах та окремих політичних партіях почався рух "Україна без Кучми”. Особливо він загострився в період президентської компанії 2004 р., де від влади брутальним чином у виборчому процесі продемонструвала себе команда Януковича. "Помаранчева команда” Віктора Ющенка, Юлії Тимошенко та їх соратників змогли кинути гасла до народу.


І тут сталося диво, якого ще світ не бачив. Його створив український народ і дотепер це називають "Помаранчевою Революцією”. Я би це назвав Помаранчевим мирним спротивом з унікальною позитивною енергетикою, де не відбулось ні одного зафіксованого конфлікту.


Після другого туру президентських виборів за участю Верховної Ради та Верховного суду сталися Конституційні зміни. До влади прийшла гейби демократична команда . Але затверджені зміни до Конституції, зрежисовані очільником президентської адміністрації Віктором Медведчуком дали підстави для протиріч між Президентом Ющенком та Прем’єр-Міністром Тимошенко. Особливо це все загострювалось із-за їх амбіцій та жаданням повної влади. Ця команда повністю розсварилась між собою, світ перестав розуміти українське керівництво.


Із-за цих причин Конституцію України наповнити вкрай необхідними Законами, які би підкріплювали права і свободи громадян не вдалося. Навіть очевидні Закони економічного спрямування без підтримки тодішньої опозиції (партії регіонів та комуністів) не приймались (в т.ч. і закони по вступу до світової організації торгівлі).     


Що вдалося зробити Президенту Ющенку, так це забезпечити свободу слова у засобах масової інформації та створити умови для практично прозорих виборів Президента, Верховної Ради та місцевих Рад. Багато держав світу підтримали звернення України щодо визнання Голодомору 1932-1933 рр. як геноциду українську народу. Розсекретились архіви СБУ та відкрились таємні сторінки визвольних змагань 20-го  сторіччя .У період економічного підйому людям стало жити легше.


Світова економічна криза мокрим лантухом накрила нашу кволу економіки, почалися негаразди, загострилися чвари в оточенні колишніх однодумців з помаранчевого табору.


Команда Віктора Януковича, при явній підтримці з незрозумілих мені причин Віктора Ющенка, змогла в 2010 р. легімітимно прийти до влади.


А далі почалося справжнє топтання практично по всіх статтях Конституції. Вже не парламентська більшість, яка була обрана за партійними списками, формує уряд, а не зрозумілий конгломерат антагоністів: партії регіонів, комуністів, литвинівців та, вибачте за слово, "тушок”. В уряд проходять українофоби та люди з кримінальним минулим. Міністр Табачнік галичан привселюдно і за українців не вважає, а борців за волю України, яким в кожному західноукраїнському містечку чи селі люди практично без допомоги влади спорудили пам’ятники чи високо піднесені хрести , зачислює  до ворогів чи колабораціоністів.


Розпродуються за безцінь залишки державної власності. Всупереч Конституції на невизначений термін залишається у Севастополі Чорноморський флот Росії. Небезуспішно робляться кроки до утвердження російської мови не тільки поряд, але й над українською. У Севастополі вже ні одної вивіски української мовою немає, а над домінуючими висотними будинками майорять прапори Російської Федерації.


Згортаються демократичні права. Вже журналісти забили тревогу, що із свободи слова скоро залишиться тільки згадка.


Настали непрості часи. Станом на 22 червня 2010 р. не дотримується практично ні один пункт Конституції України. Я би міг наводити багато прикладів.  Найбільше хвилює, що наш колектив і вся Державна Геологічна служба України не має затвердженого бюджету і фактично не знає чим зайнятись, а працюємо за інерцією за старими програмами НДР, які в результаті тендерних процедур можуть виявитися неактуальними.


Єдине, що втішає, що патріотично налаштованим громадянам України вкрай був необхідний холодний душ від президента Януковича і його вірного соратника Прем’єр-Міністра Азарова. Тай вперше поки-що в монолітній владній команді появляються тріщини: в авральному порядку змінюються голови облдержадміністрацій, під кримінал подають заступники міністрів, під недовіру – міністри і,навіть з нашої галузі.


Не хотілося би завершувати свій виступ у таких темних тонах. Владна команда під спротивом хоча і доволі строкатої опозиції та неорганізованих мас робить деякі кроки до підвищення добробуту народу, підсилилась законотворчість економічного блоку, обіцяють зменшити податковий прес.


На завершення хочу ще раз зацитувати статтю 5 Конституції "Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні  є народ” 


Вірю, що скоро припиниться колотнеча між прихильниками президентської та парламентської формами правління. Будуть встановлені чіткі правила нашого гуртожитку, основою яких є Конституція України. Громадяни нашої держави будуть жити заможно і з почуттям власної гідності, як нащадки найдревнішої Трипільської цивілізації, Київської Русі, Української козацької держави.       

За нами слово і діло.І з нами Бог!

Слава Україні!

22.06.2010 р.


Категорія: Національна ідея | Додав: Соломія (25.06.2010) | Автор: Роман Морошан
Переглядів: 1359 | Теги: 28 червня 1996р., День Конституції, Морошан, Ющенко, кучма, Конституція України, Янукович
Всього коментарів: 0
avatar