Вітаю Вас Гість!
Вівторок, 25.07.2017, 21:32
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Мапа гостей

Важливо

Адреса нашого сайту змінилась, прошу заходити до нас за адресою bratkozak.com.ua

Наша кнопка

Випадкове фото

Останні статті

Погода

Українська рейтингова система Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Каталог статей

Головна » Статті » Про козаків дітям

Козацька зачіска чуприна (або оселедець)

Оселедець

Цікавий джура і козак бували
Тихенько розмовляють в холодку.
„Ви, батьку, ще не розказали,
Навіщо оселедець козаку?”

„Потрібна річ! Наприклад, доведеться
Переплисти лиман, або Дніпро:
Якраз на голові до оселедця
Прив’язуємо ми своє добро.

Перепливем – дивуються татари.
Адже ми щойно вийшли із води,
А в нас сухі сорочка й шаровари.
Тікають з переляку хто куди!”
                                (автор Петро Ребро)

Зачіска чуприна – відома нашому народу ще з 16 тисячоліття до нашої ери. (Пізніша жартівлива, навіть трохи образлива, назва чуприни - оселедець)

В Мізині, на березі ріки Рось, українські археологи знайшли найдавніше у світі зображення козака з чуприною, вирізьблене на кістці мамонта. Вік зображення 20 тисяч років. В Арійських племена, що жили в той час на території навколо Дніпра, а згодом переселились у бік Індії, ця зачіска була ознакою військової касти – кшатріїв. Вважається що чуприна символізувала сонячний промінь, знак сонця. Крім того, чуприна,  яка формою нагадує шлик на козацькій шапці свідчила про зневагу кшатрія до смерті. Адже через чуприну безсмертна душа його підніметься до сонця.

Слов'яни ще з давніх-давен практично не знали довгобородих богів і зовсім не знали довговолосих.
Праукраїнські племена зображали своїх ідолів з вусами, але без борід. (Перун у якого „ус злат”) На мініатюрах Радивилівського літопису у Перуна вусів не видно, як і бороди. Зате виразно помітна чуприна-оселедець, зовсім по-запорозьки спадаючий до лівого вуха.

Козак і японець

Сліди поширення чуприни у світі помітні по мірі розселень арійських племен з Наддніпрянщини.
Типову козацьку зачіску з чуприною (оселедцем) і вусами можемо побачити на рельєфі у гробниці єгипетського фараона Хорембеха (14 ст. до н.е.), де вона належить полоненому мітанійському арію.

Шведський історик Йоган Гербіній у описі давнього світу згадує борисфенітів-косоносців (жителів басейну Борисфена-Дніпра).
Чуприна
з’являється навіть у Китаї (шляхом перенесення бойових мистецтв аріями спершу до Ірану (саки), потім до Індії, звідки мудрець Боддхітхарма переніс їх до Китаю).




Історики твердять що, Руси Київської Руси–України IX-XI ст. голили бороди і голови. Дотримуючись княжої військової традиції, запорожці, так само як і військо Святослава, голили голову і бороду, залишаючи вуса і чуб.


Питалися козака: „Що то за причина
Що в вас гола голова, а зверху чуприна?”
„А причина то така: Як на війні згину -
Мене ангел понесе
В небо за чуприну.

                                                       (уривок з вірша Чуприна

                     Степана Руданського написаний 08.02.1859)

Але не всім і на Запорізькій Січі дозволялося носити чуприну, котра була своєрідною відзнакою лицарського стану. Причому варто зауважити, що чуприну (оселедець) просто так не можна було собі вистригти. Тільки після посвяти у козаки (після першого бою, першого морського походу та складних іспитів) дозволялося воїнові голити голову, залишаючи чуприну. Чуприни заборонялося носити джурам, селянам-втікачам, недосвідченим воякам, брехунам, боягузам, злодіям, ошуканцям. Позбавити чуприни козака вважалося найбільшою ганьбою. Про надзвичайно високий статус цієї зачіски у запорожців свідчить і суворо регламентований спосіб носіння чуприни, закрученої саме за ліве вухо.

„Чуприну неодмінно носили за лівим вухом, як усі відзнаки і нагороди,— пояснював колишній запорожець Антін Головатий великому князеві Костянтину Павловичу, — шаблю, шпагу, ордени та ін. носять зліва, то й чуприну, як знак завзятого і відважного козака, слід також носити зліва".


Чуприну носили запорізькі козаки і ті люди, котрі, так чи сяк, мали зносини з ними, як от чумаки і ті селяни, що жили близько до Запорожжя. В Гетьманщині ж, мабуть, носили тільки ті козаки, що якийсь час жили в Січі і вернулись назад.

Деяка старшина, як от писарі в Січі носили чуб.
"Чуба мій батько носив до самої смерти, а як голили чуприну, бачив за молодих літ і мені оповідав".
Чуб та чуприна - то дві різні зачіски. Відомий фрацузький письменник Проспер Меріме був прийнятий на Січі в козацьке лицарство, мав чуба, гордо носив цю зачіску у Франції і називав її левержет.


Василь Тропінін, ''Устим Кармелюк'', 1920-і рр.

Чуб підстригався так: над лобом на висках і на потилиці волосся голилося чи стриглося при тілі, і тільки серед голови залишалося на долоню широке, кругле пасмо довгого волосся. Те волосся розчісували на всі боки і підстригали кругом — вище над лобом, а нижче на потилиці. Таким чином голені місця прикривалися чубом і здавалося, що голова вся у волоссі; тільки коли чуб закочувався вітром, то голий череп відкривався, і від того обличчя людини робилося дико-величним і войовничим.

Отож як виплекати чуприну
(жартівлива назва оселедець):

Олександр Антонюк "Козак"

Всю голову поголити, над лобом залишити кругле пасмо волосся шириною у три пальці. Волосся з часом відросте в довгу косу, яку можна, зачесавши на лівий бік замотати за ліве вухо. Поки чуприна не дуже довга її зачісують на лівий бік спускають на вухо а кінець її вільно спускається до плеча. Часом трохи коротшу чуприну випускали на перед, на чоло, особливо тоді, коли одягали шапку. Чуприна заплетена в косу надавала козаку-лицарю войовничого вигляду але в ній була і неповторна краса.


Козак з оселедцем

Категорія: Про козаків дітям | Додав: Соломія (19.02.2011) | Автор: Соломія Іськів
Переглядів: 21834 | Коментарі: 1 | Теги: козацький оселедець, Кшатрії, руси, козаки, козацька зачіска, Арії, оселедець, Чуприна
Всього коментарів: 1
avatar
1
Щира правда, але є маленька неточність. Рось в Мізені не протікає, Рось впадає в Дніпро в Канівському районі Черкаської області. Тут на березі села Межиріч (село розташоване між Россю та Россавою) є памятка археології "Стоянка мисливців на мамонтів", де і був знайдений череп мамонта з клинописом. Але і в Мізені є аналогічна памятка археології періоду палеоліту, вона відома тим, що це перше місце де знайшли мамонта в Європі.
avatar