Вітаю Вас Гість!
Середа, 26.07.2017, 15:49
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Мапа гостей

Важливо

Адреса нашого сайту змінилась, прошу заходити до нас за адресою bratkozak.com.ua

Наша кнопка

Випадкове фото

Останні статті

Погода

Українська рейтингова система Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Каталог статей

Головна » Статті » Про козаків дітям

Козацький устрій на Січі
У наш час цей козацький харч не кожному «по зубах». Але я вам попробую розповісти про один із звичайних днів життя на Січі. А це відбувалося так.
Малюнок козака
Гуртувавсь тут різний люд -
від писак аж до приблуд.
Та як опинився тут понад
все шануй статут...

Сей статут - законів звід:
Рівні в нім і внук і дід,
Старшина і отаман,
Осаула і гетьман,
Полковники, кошові,
Джури, слуги судові...

Спочатку козаки кожного куреня за загальним сигналом вставали до схід сонця, йшли на річку купатись. Купалися у будь-яку пору року, а також і
 взимку. Після цього сідали в курені за стіл. На сніданок подавалася «соломаха» — житнє борошно, зварене у воді i засмажене олією. За звичаєм осавул, суддя та інша військова старшина, мешкали й приймали їжу в тих куренях, до яких вони були записані. За столом вони сідали біля курінного отамана. Кухар, що готував їжу для козаків за звичаєм їв стоячи. Досвідчені козаки та військова старшина мали при собі учнів, яких називали джурами.

Джура в козацькому таборі
Тут карали дуже строго
Неповагу до старого

Та образу новаків -
Джур - майбутніх козаків.

Прибували джури на Січ з запорізьких міст і сіл, а також з північних територій України. Джура у всьому допомагав своєму наставнику, переймав його бойовий досвід, обов’язково навчався в січовій школі. Жив, харчувався він в тому ж курені, що і його наставник.

В свою чергу, запорізькі козаки, буваючи на Україні, прагнули залучати до себе на Січ хлопців. У ті часи поява хлопчиків на Січі ні у кого не викликала здивування. Адже народ поважав запорізьких козаків, як легендарних лицарів. Тож прагнення стати козаком було мрією кожного юнака-українця. Цьому всебічно сприяло старше покоління.

Після сніданку всі йшли на утреню до січової церкви. Потім деякий час витрачали на прання, лагодження одягу, зброї, човнів, укріплень. Після цього розпочинали бойову підготовку. Сюди входили герці на конях, фехтування, стрільба з вогнепальної зброї, долання рівчаків та загорож на конях, бій на шаблях «до першої крові», змагання куренів тощо. Знання та вміння будувати оборонні споруди з землі і возів, будувати човни, вести бойові дії на воді козаки здобували під час підготовки й здійснення походів.

Ладування гармати

Лише той, хто пройде вишкіл.
Бій пізнає не із книжки,
Мітко хто стріляє в ціль,
Кому цукор - Січі сіль,
Хто поборе всі пригоди,
І здолає всі негоди,
Хто раз рушив у дорогу,
Й присягнув навіки Богу,
Не порушивши закон,
Може зватись козаком.
Калнишевський
В сiчовiй школі в цей час велося навчання з джурами. Їх навчали письму, церковному читанню, хоровому співу та музиці. Після закінчення школи, найздiбніші хлопчики йшла до Києво-Могилянської академії, частина з них влаштовувалася працювати священиками в запорізьких церквах та учителями в школах, що існували при цих церквах. Всі інші випускники школи залишалася в своїх куренях, де вони з часом мужніли, загартовувалися, та ставали справжніми козаками.

спас

Не зганьбитись перед світом
Помагала всім освіта.
Кожен у недільній школі
знань отримував доволі.

Вчили тут не лиш граматик,
Географій математик,
Правила життя громади,
А ще й лицарські засади.

Рівно в полудень з фортечної гармати лунав постріл. За цим сигналом козаки та джури йшли обідати. На обід подавалась: «тетеря» - зварене пшоно або житнє борошно на квасі, варена або печена риба на стяблах (дерев’яні дошки з видовбаною серединою, щоб не стікала юшка), мед, пиво, брага в кінвах (невеликі відра з навішаними на них коряками або михайликами), галушки, юшка з риби, що називалася щербою, куліш з салом або олією, іноді баранина або дичина. Все це готувалося на кабицях, тобто на вогнищі з витяжкою, що містилося в курені. Після обіду співали пісні, думи, слухали розповіді, гру кобзарів.
Спалахували запальні козацькi танці.

А ще ласий був до танцю,
Тут тримай вже рідна мамцю.
Так ушкварить гопака,
Аж іскрить з-під каблука!

Той гопак не лиш танок,
Мудрий бойовий урок.
Гартували в ньому дужість,
Витривалість, силу, мужність,
Ще вивчалися прийоми
Нападу і оборони.

За розпорядженням курінного отамана частина козаків готувалася до виконання службових обов’язків у фортеці Січі, а також за її межами. При повному озброєнні вони йшли на січовий майдан, шикувались у лави прикордонних форпостів, загонів по охороні січових шляхів, переправ на Дніпрі і Бузі, роз’їздів та варти на січових вежах і човнах. Огляд підрозділів та доручення завдань проводив військовий осавул за участю курінних отаманів, від яких ці підрозділи були виділені. За встановленим терміном підрозділи вирушали їх виконувати.
Козаки

Надвечір дзвонили дзвони січової церкви Святої Покрови, закликаючи козаків на молитву. У храмі всіх зачаровував хор січової школи. Після молитви козаки йшли в курені вечеряти.

Сонце згасло на шаблях -
Розійшлись по куренях.

На вечерю подавалися гречані галушки з часником або щерба. Після столу, одні грали на скрипці, сопілці, бандурі, бубнах, інші - співав пісень.

Ото ситний в нас куліш,
Інший харч не варт і гріш.
Якісь щі і кулебяки
Нехай їдять посіпаки.
В нас напої лиш на травах,
І свої козацькі страви.
По вечері козакам не гріх втнути хропака.

Через деякий час Січ, за винятком вартових на фортечних вежах та козацьких розвідників, занурювалася у сон.Козацький віз
У статті використані уривки вірша Олеся Ганущака
"Як козаки Львів Боронили"
Оповідь про козацький устрій Мирослави Махновець

Категорія: Про козаків дітям | Додав: Amazonka (03.10.2010)
Переглядів: 12901 | Теги: Соломаха, Олесь Ганущак, тетеря, козацький устрій, козацький побут, куліш, козаки, козак, обід, щерба
Всього коментарів: 0
avatar