Вітаю Вас Гість!
П`ятниця, 24.11.2017, 03:08
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Пошук

Мапа гостей

Важливо

Адреса нашого сайту змінилась, прошу заходити до нас за адресою bratkozak.com.ua

Наша кнопка

Випадкове фото

Останні статті

Погода

Українська рейтингова система Український рейтинг TOP.TOPUA.NET

Каталог статей

Головна » Статті » Історія

Конотопська битва (27-29 червня , а за новим стилем 10-12 липня 1659 р.)
          У вересні 1658 р. керівництво України під проводом Гетьмана Івана Виговського укладає з королем Польсько-Литовської держави Гадяцький договір. За цим договором Україна поверталася в склад Речі Посполитої у принципово новому статусі як Велике Князівство Руське, що формує спільну з Королівством Польським і Великим князівством Литовським єдину державу. Як тільки в Москві довідалися про це, то Гетьмана оголосили зрадником, а в Україну відправили каральні війська. Початком відкритої московської агресії став жовтень 1658 р., коли 20 тис. московітів під командуванням білгородського воєводи Т. Ромодановського рушили в Україну. Але придушити її такими невеликими силами московітам не вдалося. Весною 1659 р , за розпорядженням царя була зібрана величезна 100 (за іншими даними - 200) тисячна армія під командуванням князя О. Трубецького, Вона 26 березня вступила на українську територію, знищуючи все на своєму шляху.

Просування московітів було зупинене під містом Конотоп. О. Трубецькой 29 квітня спробував штурмом заволодіти містом, але потерпів поразку. Далі він блокував Конотоп щоб змусити його оборонців здатися. У місті ж знаходилися два козацькі полки – Ніжинський та Чернігівський, що нараховували 5 тис. воїнів під командуванням наказного гетьмана Григорія Гуляницького. Він зумів організувати блискучу оборону міста і затримував під містом ворогів протягом двох місяців ( до 29.06. 1959р. ) давши можливість І. Виговському зібрати війська. Тут Гетьман мав певну проблему, позаяк не всі козаки виявили бажання приєднатися до нього. Причина цього була в діях опозиції, а також полягала в тому, що в травні 1659 р. польський сейм ратифікував Гадяцький договір, але із значними змінами не на користь України. Це змусило І. Виговського вдатися до сторонньої допомоги. Гетьман спочатку мав 16 тис. вірних йому козаків, мобілізовував сили і далі. А також найняв 4 тис. польських військ, сербські та молдавські загони. Всього зібрав до 60 тис. воїнів. Під Конотопом, біля села Соснівки 14 червня І. Виговський розбив значний ворожий роз’їзд. А 24 червня до нього під Крупич-полем приєднався і Мухаммед-Гірей ІV з 30 тис. ( за іншими даними – 40 тис. ) татар. Тепер І. Виговський став готовим до генеральної битви.

27 червня розпочались бої біля переправи через р. Сосницю ( біля с. Вишинці ). Драгуни українського війська наступали разом з невеликими польськими загонами і відтіснили 15-и тис. російський авангард. Кіннота швидко переправилася  через міст і продовжила розгром авангарду. Побачивши нечисленне українське військо, С.Пожарський вирішив послати у наступ свої основні сили.

28 червня, у вівторок, московські війська на чолі з князями Г. Ромодановським, С. Пожарським і С. Львовим рушили всією потугою проти військ українського Гетьмана. Кримський хан, давши частину татарських загонів І. Виговському, з рештою переправився через річку Куколку, заходячи у  майбутній тил московської армії.

Московіти першими почали битву. Українські війська, стримуючи їх атаку, поволі відходили вздовж заболоченого русла річки в напрямку до городища Пустої Торговиці, затягуючи ворога в пастку. В момент, коли половина московського війська перейшла річку Сосницю, а друга ще залишалася на Конотопському її боці, козаки зруйнували міст, встигли загатити нижче річку, яка широко розлилася. В цей час головні сили українського війська перейшли в контрнаступ, а із засідки
вдарила в тил орда. Відрізана від своїх військ, що продовжували облягати  Конотоп, московська армія була взята в кільце. Під ударами українських козаків і татар вони почали панікувати, а далі – втікати, ставши вже здобиччю татар і козацької піхоти. Армія московітів танула на очах від вогню і шабель, тонучи й у воді.


Лише частині московського війська вдалося вирватись з кільця і з’єднатися з тими своїми військами, які лишились для утримання в блокаді Конотопа. Надвечір вони стали відходити з-під Конотопа під тиском українсько-кримських сил. Побачивши, що московські війська почали відступ, Г. Гуляницький вдарив їм в тил, здійснивши вдалу вилазку з-за стін Конотопа. Він завдав ворогу нових дошкульних втрат, захопив частину артилерії та обозу. В ході нового тяжкого бою під стінами Конотопу українське військо знову взяло гору і змусило противника відступати, ведучи протягом кількох днів його переслідування. Тільки 6 липня рештки московських військ сховалися за стінами Путивля.


Внаслідок битви московська армія втратила 40-50 тис. убитими, весь цвіт своєї кінноти. Втрати ж військ І. Виговського були значно меншими – 4-5 тис. українців та 6 тис. ординців. Ті ж хто попав у полон були віддані татарам, які більшість полонених порубали. Російський історик С. Соловйов з цього приводу писав: „ …нещасних вивели на відкрите місце і різали як баранів ". Було взято в полон і страчено Пожарського – ката м. Срібного, також захоплено князя Ляпунова, двох Бутурліних, ще кількох воєначальників.

І. Виговський з ханом перейшли українсько-московський кордон і розпочали

наступ на Москву. Одначе інакше сталось як гадалось – в тилу у Гетьмана України І. Виговського вибухнуло повстання, очолюване опозиційними силами, що прагнули поставити гетьманом Ю. Хмельницького. І що найжахливіше полковник І. Сірко став громити союзників-ординців, чинити напад на Крим, чим змусив хана повернути назад. Все це змусило І. Виговського припинити наступ на Москву, вдатися до відсічі опозиції. Та на раді ( 11.9.1659 р. ) Гетьманові не вдалося подолати опозицію, переконати козаків у своїй правоті, і він поклав булаву. Ці події стали початком кривавої Руїни України, спустошливої громадянської війни.


Новий гетьман Ю. Хмельницький під тиском московського війська 17 жовтня 1659 р. підписав ганебний для України договір з Москвою. Україна  із незалежної держави стала служницею Москви. Згідно цього договору Москві було видано весь рід Виговських. Їх закували в кайдани і згноїли в Сибіру. Бог залишив живим тоді тільки героя Конотопу І. Виговського.


Через те Україна не змогла скористатися блискучою перемогою І. Виговського у цій битві, але її результат засвідчив не лише героїзм і бойовий дух українського козацтва, а й потенційні можливості української держави. Конотопська битва стала блискучим символом національно-визвольної боротьби українського народу, однією з найвидатніших перемог української зброї.


Цього року на 350-и ліття битви вперше відбулись державні пошанування героїв та полеглих у цій війні. Було відкрито у Соснівці пам’ятник козацької Перемоги, а в с. Шаповалівці під Конотопом – пам’ятник видатному Гетьману України І. Виговському!



Козаки " Прикарпатської Січі Українського козацтва ” (з Львівщини) біля щойно відкритого пам’ятника І. Виговському у с. Шаповалівка під Конотопом. 11 липня 2009 р.



Категорія: Історія | Додав: Соломія (08.11.2009) | Автор: Всеволод Іськів
Переглядів: 1601 | Теги: козаки, Конотоп, козак, Іськів, конотопська битва, козацькі заходи
Всього коментарів: 0
avatar